ВІРШІ МАРІЇ ЄРМАКОВИЧ
Продовжуємо радувати наших читачів віршами талановитої саджавчанки. Особисто у мене, коли читаю чи слухаю цю поему, завжди навертаються сльози. ПОДАРУНОК Поема-балада Стареньке містечко.Химерні будівлі довкола. Он там, недалечко «Зелена аптека» і школа. Готель, перукарня,салони краси і «Велмарти», За рогом—кав’ярня і гойдалки із лунапарку. Ліворуч—будиночок сірий, віконця маленькі, Там дах почорнілий, а двері скрипучі, старенькі. На дверях табличка: «БУДИНОК ДЛЯ ПЕРЕСТАРІЛИХ». В подвір’ї капличка для літніх, давно посивілих Бабусь й дідусів, що покинули діти чи доля. Вони—звідусіль. Синьоока бабусенька квола Стоїть за парканом, вдивляється в ауру шумну, Сльозинки ллє градом. Дивитися важко і сумно. Та враз стрепенулась бабуня, припала до тину, Назад похитнулась—побачила рідну дитину, Що йшла у притулок, усміхнена краля чарівна, (маленький пакунок в руках), мов заморська царівна. Сердешна бабуся від щастя не вимовить слова. А зго