Бібліотека--це не просто книгозбірня. У даний час бібліотека-центр культурного розвитку та нестримного креативу для всіх, хто готовий творити цей світ і себе Словом
Чергове засідання літературної кав'ярні "Суцвіття талантів" було присвячене радісній події у літературному процесі Надвірнянщини: презентувала свою першу збірку "Квіти любові" ланчинська поетеса Марія Яновська. У теплому дружньому колі лунали вірші про вічне:любов до рідного краю, до матері, до природи. В поезії Марії Яновської присутній щирий ліричний струмінь, і біль за втрати неньки-України, і філософські роздуми. Модерувала захід Мирослава Гордєєва-Мельник. Зі щирими словами привітань звернулися до своєї посестри по перу бистрінці Галина Христан, Марія Єрмакович, Іринка Шкрумеляк, Анатолій Любецький, а також член НСПУ Роман Киселюк. Розчулено слухав присвячений йому вірш вчитель пані Марії, художник Ярема Оленюк. З привітальним словом від влади звернувся заступник голови Ланчинської ОТГ М,Гресько. Те, що ланчинська земля багата талантами, ще раз підтвер
Під такою назвою відбулося чергове засідання літературної кав'ярні "Суцвіття талантів". Цього разу в гостинних стінах Саджавської бібліотеки юні і не дуже літератори та шанувальники літератури зібралися не тільки, щоб поділитися власною творчістю, а й привітати одну з господинь цього закладу--талановиту новелістку, члена НСПУ, Галину Петрівну Христан з її 65-літтям. Літературне меню цього разу було різноманітним і смачним. Тут і перші спроби наймолодших учасників Марійки та Алінки Білоус, і романтично-філософські роздуми Мирослави Сопилюк, Ірини Шкрумеляк та Аліни Моргун. Зачарувала присутніх ніжно-жіночою поезією Ірина Марусин, змусила замислитися Мирослава Гордєєва-Мельник, а Марія Єрмакович не тільки схвилювала серця учасників чудовими віршами, а й прочитала присвяти -привітання для Мирослави Гордєєвої-Мельник та Галини Христан. На десерт ювілярка почастувала усіх своїми творами із нової книжки "От
Неодмінною складовою Різдвяних свят для українців на протязі багатьох століть є вертеп. Цей перший народний театр, який прославляє народження Христа і перемогу Світла над Темрявою, завжди створює для нас той непередаваний святковий настрій, який приходить тільки раз на рік, у морозні січневі дні. Вертеп у Саджавці--явище призабуте. Ще будучи маленькою дівчинкою, бачила, як по селу ходили "АнгЕли"-перевдягнені хлопці, у костюмах царя, ангела тощо. Проте працюючи у сусідньому Ланчині, де вертеп на Різдво--явище не тільки звичне, а й масове, захотіла і собі щось подібне спробувати з своїми пластунами. З вертепом ми ходимо вже другий рік. Велике спасибі усім, хто приймав нас у своїх оселях цих свят! Упевнена, скоро вертеп стане у нас таким же традиційним дійством, як драниця. Дякую моїм юнакам і юначкам, які взяли участь у вертепі! Додати заголовок
Коментарі
Дописати коментар