Бібліотека--це не просто книгозбірня. У даний час бібліотека-центр культурного розвитку та нестримного креативу для всіх, хто готовий творити цей світ і себе Словом
Чергове засідання літературної кав'ярні "Суцвіття талантів" було присвячене радісній події у літературному процесі Надвірнянщини: презентувала свою першу збірку "Квіти любові" ланчинська поетеса Марія Яновська. У теплому дружньому колі лунали вірші про вічне:любов до рідного краю, до матері, до природи. В поезії Марії Яновської присутній щирий ліричний струмінь, і біль за втрати неньки-України, і філософські роздуми. Модерувала захід Мирослава Гордєєва-Мельник. Зі щирими словами привітань звернулися до своєї посестри по перу бистрінці Галина Христан, Марія Єрмакович, Іринка Шкрумеляк, Анатолій Любецький, а також член НСПУ Роман Киселюк. Розчулено слухав присвячений йому вірш вчитель пані Марії, художник Ярема Оленюк. З привітальним словом від влади звернувся заступник голови Ланчинської ОТГ М,Гресько. Те, що ланчинська земля багата талантами, ще раз підтвер...
Під такою назвою відбулося чергове засідання літературної кав'ярні "Суцвіття талантів". Цього разу в гостинних стінах Саджавської бібліотеки юні і не дуже літератори та шанувальники літератури зібралися не тільки, щоб поділитися власною творчістю, а й привітати одну з господинь цього закладу--талановиту новелістку, члена НСПУ, Галину Петрівну Христан з її 65-літтям. Літературне меню цього разу було різноманітним і смачним. Тут і перші спроби наймолодших учасників Марійки та Алінки Білоус, і романтично-філософські роздуми Мирослави Сопилюк, Ірини Шкрумеляк та Аліни Моргун. Зачарувала присутніх ніжно-жіночою поезією Ірина Марусин, змусила замислитися Мирослава Гордєєва-Мельник, а Марія Єрмакович не тільки схвилювала серця учасників чудовими віршами, а й прочитала присвяти -привітання для Мирослави Гордєєвої-Мельник та Галини Христан. На десерт ювілярка почастувала усіх своїми творами...
"А пам'ять стоїть., як останній солдат--не кидає зброю", --ці рядки із поезії В.Герасим'юка мимоволі спливали на гадку під час урочистого посвячення меморіальної дошки на честь героя УПА Василя Пеньківського ("Сича"). У роки воєнного лихоліття В.Пеньківський зумів організувати усіх тих парубків, кому не байдужа була доля України і майже сто молодих і дужих хлопців привів у сотню Спартана. Самі ж ті хлопці і вибрали його своїм референтом. А що добре орієнтувався вночі, то взяв собі псевдо “Сич”. З 1944 по 1947 рр. “Сич” водив своїх вояків у запеклі бої і завжди отримував перемогу в боях з ворогами-енкаведистами.. Любили і поважали його односельці. Однак начальнику Ланчинського НКВС Єрофєєву з допомогою зрадника вдалося вистежити “Сича” та його побратимів. Восени 1947 р. на п’ ятьох повстанців напали двадцять озброєних до зубів енкаведистів. “Сича” поранили в ноги і він впав на сиру землю. Щоб не попасти ворогам до рук, в одну мить направив цівку автома...
Коментарі
Дописати коментар