Виставка-інсталяція "Христове Воскресіння"

-

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

"Йде жінка із надією по світу"

-
Зображення
Чергове засідання літературної кав'ярні "Суцвіття талантів" було присвячене радісній події у літературному процесі Надвірнянщини: презентувала свою першу збірку "Квіти любові" ланчинська поетеса Марія Яновська. У теплому дружньому колі лунали вірші про вічне:любов до рідного краю, до матері, до природи. В поезії Марії Яновської присутній щирий ліричний струмінь, і біль за втрати неньки-України, і філософські роздуми.  Модерувала  захід Мирослава Гордєєва-Мельник. Зі щирими словами привітань звернулися до своєї посестри по перу бистрінці Галина Христан, Марія Єрмакович, Іринка Шкрумеляк, Анатолій Любецький, а також член НСПУ Роман Киселюк. Розчулено слухав присвячений йому вірш вчитель пані Марії, художник Ярема Оленюк. З привітальним словом від влади звернувся заступник голови Ланчинської ОТГ М,Гресько.  Те, що ланчинська земля багата талантами, ще раз підтвер...
Докладніше

ЮВІЛЕЙНЕ ЛІТО ГАЛИНИ ХРИСТАН

-
Зображення
    Під такою назвою відбулося чергове засідання літературної кав'ярні "Суцвіття талантів". Цього разу в гостинних стінах Саджавської бібліотеки юні і не дуже літератори та шанувальники літератури зібралися не тільки, щоб поділитися власною творчістю, а й привітати одну з господинь цього закладу--талановиту новелістку, члена НСПУ, Галину Петрівну Христан з її 65-літтям.      Літературне меню цього разу було різноманітним і смачним. Тут і перші спроби наймолодших учасників Марійки та Алінки Білоус, і романтично-філософські роздуми Мирослави Сопилюк, Ірини Шкрумеляк та Аліни Моргун. Зачарувала присутніх ніжно-жіночою поезією Ірина Марусин, змусила замислитися Мирослава Гордєєва-Мельник, а Марія Єрмакович не тільки схвилювала серця учасників чудовими віршами, а й прочитала присвяти -привітання для Мирослави Гордєєвої-Мельник та Галини Христан.      На десерт ювілярка почастувала усіх своїми творами...
Докладніше

ГЕРОЇ СЕРЕД НАС

-
Зображення
"А пам'ять стоїть., як останній солдат--не кидає зброю", --ці рядки із поезії В.Герасим'юка мимоволі спливали на гадку під час урочистого посвячення меморіальної дошки на честь героя УПА Василя Пеньківського ("Сича"). У роки воєнного лихоліття В.Пеньківський зумів організувати усіх    тих парубків, кому не байдужа була доля України і майже сто молодих і дужих хлопців привів у сотню Спартана. Самі ж ті хлопці і вибрали його своїм референтом. А що добре орієнтувався вночі, то взяв собі псевдо “Сич”. З 1944 по 1947 рр. “Сич” водив своїх вояків у запеклі бої і завжди отримував перемогу в боях з ворогами-енкаведистами.. Любили і поважали його односельці. Однак начальнику Ланчинського НКВС Єрофєєву з допомогою зрадника вдалося вистежити “Сича” та його побратимів. Восени 1947 р. на п’ ятьох повстанців напали двадцять озброєних до зубів енкаведистів. “Сича” поранили в ноги і він впав на сиру землю. Щоб не попасти ворогам до рук, в одну мить направив цівку автома...
Докладніше